Ви є тут

Історія коледжу

ІСТОРІЯ КОЛЕДЖУ

 

Ти гордо стоїш на узвишші
Наша школа життя, Альма – матер
В трояндових клумбах і тиші
І кличеш в Тульчин, наче мати

Ти – юність і радість життя легкокрила,
Що в пам’яті часто моїй постає,
Наснага в труді, життєдайная сила,
Технікум – життя моє і твоє!

  Тульчин. Старовинне місто на Подільській землі, яке з описів мандрівників та літераторів відоме далеко за її межами своєю неповторною красою та історичними старожитностями. Місто давніх архітектурних шедеврів – палацу графа Потоцького, домініканського костьолу, Успенської церкви. Місто, де жив уславлений полководець Суворов, де готував двірцевий переворот знаменитий декабрист Пестель і яке навіть удостоїв своїми відвідинами тодішній імператор Олександр І. Вулицями Тульчина проходили загони героїчного сина України Максима Кривоноса і гайдамаки Максима Залізняка та Івана Гонти. А ще на весь світ відоме місто тим, що тут побували славетні поети О.С. Пушкін, К.Ф. Рилєєв, Ю. Словацький, народився письменник А.П. Свидницький, творив свою славетну музику український соловейко М.Д. Леонтович, до якого в гості приїжджав – поет П.Г.Тичина.

 Місто – пам’ятник, місто – музей, яке потопає в зелені парків, скверів і садів. Тут затишно розташувалися корпуса Тульчинського коледжу ветеринарної медицини Білоцерківського НАУ

 Тульчинський коледж ветеринарної медицини – широко відомий навчальний заклад в  Україні та за її межами.

 Велику популярність він здобув завдяки авторитету своїх вихованців, які гідно примножують кращі традиції колективу.

 Свою історію він веде з травня 1956 року, коли наказом Міністерства сільського господарства №344 від 16 травня 1956 року об’єднано два навчальних заклади: Тульчинську однорічну ветеринарну школу та Теплицький зоотехнічний технікум. Його матеріальною базою стали 260 гектарів землі, будинок однорічної ветеринарної школи із 6 класних кімнат, відбудований корпус партійної школи, спаленої фашистами під час відступу, невеличка кількість корів, коней, свиней, трактор, сівалка та 2 напівзруйнованих приміщення для утримання тварин.

 Директором новоорганізованого навчального закладу був призначений Руденко А.Ф., керуючий учгоспом Стадніченко В.Г. він же й викладач зоотехнічних дисциплін.

 В рік заснування технікуму було прийнято 120 учнів. Через 3 роки до головного корпусу добудовано актовий зал на 270 місць, бібліотеку з читальним залом, споруджено 2 гуртожитки на 128 чоловік та переобладнано на гуртожиток стару будівлю костьолу.

 Серед тих, хто започаткував коледж, були С.Й. Корчинська, яка довгий час працювала ще в Тульчинській однорічній школі і більше 20 років збирала матеріали про декабристів, а в 1995 р. видала тетралогію про них; М.Ю. Мельник, Л.С. Пилипчук, С.А. Вікулов, Н.В. Шмагельська, В.П. Перчина (працював у Німеччині)1.1. Маньковецький, В.С. Ясенова, В.І. Ясеновий, Т.В. Гендзилевський, Г.С. Кривенко.

 

Близько 30 років працював заступником директора з навчальної роботи В.С. Світильников, Заслужений вчитель України, член республіканської методичної комісії. Його дружина Д.А. Дяченко — вчитель - методист. Понад 20 років був на посаді заступника по виробничому навчанню К.М.Головінський — випускник першого випуску технікуму.

 

У квітні 1961 року на посаду директора призначено Безсмертного В.М., який пропрацював на цій посаді більше 40 років, під його керівництвом навчальний заклад розширювався, зміцнювалася його матеріальна база. Трудова діяльність директора технікуму відзначена орденом Дружби народів та медалями. Йому в 1997 р. присвоєне почесне звання "Заслужений працівник сільського господарства України", у його творчому доробку 46 предметних праць. За працю "Гігієна з основами ветеринарії" він отримав звання лауреата міжнародної премії "Дружба". В 1995 р. став кандидатом, а в 1999 р. — доктором ветеринарних наук.

 Причому майже третина викладачів коледжу – це колишні випускники, зокрема А.М. Кислий, який понад 20 років працював заступником директора з навчальної роботи, А.А.Грибанова - заступник директора з навчально-виховної роботи, О.В.Гуньчак,  С.В. Грабенко, І.Г., Фомик,  В.М. Мельник,  П.В. Мамай, Н.Д. Мамай,Н.П. Пентюк,С.А. Вилянська, С.Г. Хребтань,І.К. Казмірук,  В.І.Хавара, Т.О.Горбачова, О.С.Коваль.
 

За короткий строк були збудовані 2 п’ятиповерхових гуртожитки на 220 місць кожний, спортивний комплекс з стадіоном, залами:  ігровим, для боротьби та важкої атлетики, побудовано 2 житлових будинки на 24 квартири.
 Свій вклад в розбудову коледжу вніс також директор Давиденко Б.Г. з 1968 по 1970 роки.

 В 1995 році коледжу передано військове містечко площею 14,7га та 25000 м2 будівель. Тут створено навчальний корпус на 32 кабінети і лабораторії, навчально – виробничу клініку ветеринарної медицини з трьома манежами площею 309м2 на 15 станкомісць для великих тварин і 25 місць для дрібної рогатої худоби, свиней і лабораторних тварин, актову залу, їдальню на 350 місць, гуртожиток, військово-спортивний комплекс, бібліотеку з 60000 книжковим фондом, що забезпечує студентів підручниками та посібниками із загальноосвітніх дисциплін та спеціальних предметів, є читальний зал на 150 місць і книгосховище. З 1997 по 2009 роки коледж був структурним підрозділом Вінницького державного аграрного університету, а з 2009 року є структурним підрозділом Білоцерківського національного аграрного університету, що сприяє здійсненню ступеневої підготовки спеціалістів.

Співпраця з університетом дала можливість удосконалити зміст навчальних програм, постійно підвищувати кваліфікацію викладачів на споріднених кафедрах, покращити імідж коледжу.
 

 

Поділитися: